Сива Ніч

Ніч одягла свою попелясту вльхо,
Тебе забрала кудись удаль.
Світ погасив вогні, стало пусто кругом,
Я залишився сам.
З холодним дощом все пройде колись,
Попіл стане травою.
Я навчився давно бути сам із собою,
Не шукаю причин, не питаю чому.
Та в душі ще горить те, що втратити боюсь.
Сива ніч накрила.
Ти пішла, забула.